“Перед нами або геній, або божевільний!” – вигукнули професори Барселонської школи архітектури, коли молодий Антоніо Гауді представив свій дипломний проект. Схоже, вони не помилилися ні в першому твердженні, ні в другому…

Архітектура Гауді вражає геніальністю, а його дивна історія життя схожа на божевільну, від слів “вільна в Бозі”…

Хочете знати, що стало прикладом для багатьох моїх проектів? Дерево, яке стоїть рівно, здіймаючи вгору своє віття, від якого ростуть віточки поменші, а від них, в свою чергу, росте листя. І кожен із цих елементів виглядає гармонійно й велично ще з тих часів, як їх вимислив Великий Творець… (Антоніо Гауді)

Цікаво, скільки людей би знало зараз про Барселону, якби не архітектурні дива цього каталонця, що проживав у цих краях з 1852 до 1926 року? Кажуть, вісім із 10-ти туристів їдуть сюди глянути на ці неймовірної краси будинки, школи, церкви, багато з яких занесені в світову спадщину Юнеско.

 

Антоніо – наймолодша і п’ята дитина в сім’ї. Хлопчик швидко втратив маму, з раннього віку хворів ревматизмом і мав поганий зір. Через хворобу Антоніо не міг бігати з дітьми, натомість умів бути посидючим і зосередженим, що згодом дуже пригодилося в його роботі. Кажуть, навчаючись у школі архітектури, ненавидів креслення й аналітичну геометрію з її прямим лініями і кутами. Натомість з дитинства захоплювався живою природою, її гармонією, кольорами і розмаїттям. Все це відобразилося в творчості, що наче “не мала меж”, стиль якої науковці назвали арт-нуво та модерн.


Будинок Вісенс, який ще називають будинком, “з якого все почалося”

Гауді був художником-архітектором у найкращому розумінні цього слова. Він проектував не лише будинки, але й небувалі меблі, пречудні сходи, решітки, огорожі та перила.

Цікавлячись його біографією, в інтернеті можна натрапити на дивні вирази: “Спершу Гауді був нормальним студентом, якого можна назвати було “денді”, а згодом став майже фанатичним католиком…“.

Насправді Антоніо Гауді просто не терпів формальності ні в архітектурі, ні в християнстві. Він був глибоко віруючою людиною, попри те, що в той час “моди” на християнство не було, і свою віру виражав в архітектурі. В своїй роботі бачив покликання від Бога і віддавався йому повністю, живучи духовним життям.

Помер він у віці 74 років теж у досить дивний спосіб – дорогою на месу його збив трамвай. Ніхто не впізнав у пораненому чоловікові, схожому на бідного волоцюгу, відомого архітектора. Як це часто буває з талановитими людьми, на час смерті митця, творчість Гауді ще не сприймали великі маси і лише 26 років опісля, його визнали генієм.

Найвідомішим творінням Гауді, беззаперечно, є собор Святої Родини (більш відомий мовою оригіналу – Саґрада Фамілія), будівництво якого почалось далекого 1882 року й триває до сьогодні. Кажуть, завершити процес будівництва вдасться не раніше 2026 року, до речі, якраз на час сторіччя від смерті генія. І не лише тому, що будівництво відбувається виключно за кошт пожертв… Втілити неймовірні проекти Гауді за рік-два чи навіть десять, просто неможливо.

Ще його називають “архітектором Бога”.


остаточний проект Собору святого Сімейства

Внутрішній інтер’єр і стеля храму:

Так виглядатиме заключний проект собору ззовні:

Як і в більшості випадках, Ґауді не робив попередніх планів робіт. Він розробляв загальні риси основних елементів, а потім імпровізував у деталях. Для цього йому необхідно було спостерігати за будівництвом безпосередньо, тож він переселився в одну з кімнат недобудованого собору й працював над втіленням проекту до кінця життя.

Ґауді постійно втручався у хід робіт: йому приходили в голову несподівані думки і він прагнув їх втілити, інколи навіть зупиняючи роботи і ламаючи побудоване. Так над будинками Барселони почала підніматися одна з найдивніших у світі споруд, що викликало деяке здивування у городян: яка ж це церква? Будівля, схожа або на мурашник, або на сталагміт, що виростає з землі, або навіть на кам’яну бурульку!


За задумом головного архітектора? храм Святого Сімейства повинен був стати Біблією, втіленою в архітектуру. Жоден купол, жодна колона в творі не є випадковими, а несуть сакральне значення. Храм має три фасади, кожний з яких має власну назву: західний — Різдва, східний — Страcтей Христових та південний — Воскресіння. Кожен фасад має чотири вежі висотою понад 100 метрів. Всього заплановано дванадцять башт, що символізують кількість апостолів.

Відомий є випадок про японського архітектора, який, розглядаючи Храм Святого  Сімейства, був на стільки вражений, що потім вирішив охреститися. Запозичивши архітектурні принципи каталонського митця, цього чоловіка згодом прозвали “японським Гауді”.

Ці та багато інших свідчень, пов’язаних з історією життя та творчості Антоніо Гауді в Католицькій церкві вивчає спеціальна беатифікаційна комісія, яку скликав Папа Франциск, сподіваючись на канонізацію мирянина.

А побачити красу Гауді в Барселоні можна на власні очі в ТАКИХ паломництвах.