Вифлеєм

вифлеєм

Місто Вифлеєм є цікаве вже самою своєю назвою – з єврейської вона перекладається як «дім хліба», натомість арабською означає «дім м’яса», – це місто є одною з найбільш визначних святинь не тільки християнства, але також і єврейської релігії. Вифлеєм належить до найдревніших міст людської історії, адже його було засновано ще в XVII-XVI століттях до Різдва Христового.

Без сумніву, найбільш значимим для серця християнина місцем у велелюдному Вифлеємі є печера, де більше 2000 років тому народився Ісус. Тепер на цьому місці видніється відома у всьому світі зірка із чотирнадцятьма променями, яка стала одним із найпоширеніших символів Вифлеєму.

Перша християнська святиня Вифлеєму – храм Різдва Христового – збудувала св. Олена щойно у 326 році. У наш час храм передано в користування двом християнським конфесіям – грецькій православній та вірменській апостольській Церквам. У грецькому притворі міститься ікона Вифлеємської Богородиці, більше знаної під назвою «Богородиці, що сміється», яка є ще одним всесвітньо знаним символом-покровителем міста.

Безпосередньо пов’язана із таїнством Різдва Господнього місцевість Бейт-Сахур – Поле Пастушків, де завдяки особливій конструкції купола місцевого храму архітектурного генія Антоніо Барлуцці ще й сьогодні можна пережити містерію танцю зоряного неба – мовчазного і водночас велемовного свідка народження Спасителя.

Трохи далі на південь – руїни фортеці Іродіон, що її збудував сумнозвісний, зокрема, своїм наказом про жорстоке винищення вифлеємських немовлят, Ірод Великий (пор. Мт. 2,16-18). Його зловісна постать повертає нас знову до суміжної із храмом Різдва Господнього вулиці, де розташована так звана Молочна печера, в якій, за легендою, укривалися від переслідування іродових посіпак Марія з Йосифом і Дитятком Ісусом по дорозі в Єгипет (пор. Мт. 2,13-15). При годівлі новонародженого декілька крапель молока впали на підлогу скелястого нутра печери, і вона змінила свій колір зі звичного для цілої довколишньої місцевості червоно-бурого на жовтяво-білий. Ще з давніх часів ця печера була місцем паломництва християнських прочан, вважалося, що їх домішування в їжу разом з молитвою до Божої Матері може принести радість дітонародження у бездітні родини.

© Тереховський Роман. Паломництво до Святої Землі