Таємнича Гора Хрестів

На цій горі десятки тисячі хрестів і розпять, проте це не цвинтар. Скоріше – одне з найпопулярніших паломницьких місць у Литві, куди і ми запрошуємо в ЦЬОМУ паломництві.

Перші згадки про це дивне місце ще з 16 ст. Згідно з переданнями, тут, неподалік містечка Шяуляя по ризькій трасі, колись стояв замок, який потім згорів. Гора хрестів оповита легендами і непідтвердженими гіпотезами свого походження, та найправдоподібніше, що це місце – не що інше як пам’ятник невідомим солдатам Литви, які загинули 1831 року в повстанні проти Російської імперії. Свого часу комуністична влада чотирикратно намагалися дослівно вирівняти цей холм з землею, однак хрести і розп’яття знову з’являлися.

Що стосується легенд, то одна з них розповідає про батька, в якого померла дитина. В горі він витесав з дерева хрест і виніс його на гору, а повернувшись додому побачив, що його донька ожила. Відтоді селяни почали приносити і свої хрести в надії на чудо. Інша легенда переконує, що в 19 ст. тут з’явилася Діва Марія з дитятком Ісус і просила встановлювати там хрести.

Як би там не було, до кінця 19 століття виникла традиція не лише відвідувати це місце, але й встановлювати все нові й нові хрести. Згідно з історичними джерелами, 1895 року їх було 180, на початку ХХ ст. – понад 400, а в середині 20 ст понад 3000.

1961 року, коли на Горі налічували вже понад 5000 хрестів, влада вирішила її знести. Металеві хрести здали на металолом, дерев’яні спалили, камяні кинули в ріку, а на саму гору приїхали бульдозерами. Через оголошену епідемію чуми прилегла дорога була закрита, ніхто не мав права сюди заїжджати чи заходити. Та не зважаючи ні на що, з кожним днем появлялися нові хрести – селяни приносили їх ночами з ще більшим завзяттям. І 1988 року це диво-місце почало відроджуватися.

На сьогодні на Горі Хрестів за різними підрахунками налічують від 50 до 100 тис хрестів різноманітних видів, матеріалів і розмірів. Височезні кількаметрові і маленькі нашийні хрестики. Деякі великі хрести прикрашені малими. Є хрести із дерева, кераміки, глини, скла, є навіть зв’язані з клаптів і ниток. Часто разом з хрестами люди залишать фотографії, вервиці, записки з інтенціями.

1993 року гору Хрестів відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ і відслужив святкову месу. Після цього до гори Хрестів відправилися не лише паломники-миряни, але й духовенство, зокрема, брати-францисканці, які 2000 року заснували там монастир. Навпроти гори Хрестів є невелика каплиця. Щороку вкінці червня тут святкують день Гори Хрестів.

Сьогодні на горі Хрестів залишають розп’яття не лише католики, а й православні, протестанти, а іноді й представники інших релігій, зокрема, юдаїзму.