Як підготуватися до паломництва?

Ми живемо у часи, коли світ стоїть перед нами відкритий і все більше людей хоче його пізнавати і, мандруючи, розширювати свої горизонти. Особливе місце серед усіх видів та типів мандрів посідає паломництво — шлях молитви, зосередження та довіри.

 

Сьогодні CREDO за допомогою досвідчених людей починає відкривати секрети правильної підготовки до будь-якого паломництва, а також «роздаватиме» ключі до його глибокого переживання. Отже, сьогодні секретами ділиться Василь Мікула, фінансовий директор Паломницького центру Рафаїл, який має величезний досвід, як керівник груп і побував із паломництвами у багатьох святих місцях світу.

— Із чого варто почати підготовку до паломництва?

— Паломництво — це розмова з Богом і до нього треба готуватися, як до розмови. Це як «Отче наш», яке ми можемо молитися з подякою, проханням чи прославою. Так само і паломництво – воно може відбутися в дусі прослави, подяки чи прохання, як молитва. Намір у паломництві — це дуже важлива річ! І я би просив усіх їхати у паломництво, маючи конкретний намір.

А готуватися треба відповідно до того, яке святе місце ми плануємо відвідати. І чим більше ми до того готуємося, тим більшу користь це буде мати для нашої душі і нашого серця. Їхати наосліп не дуже добре, тому навіть туристичні путівники будуть корисними. Але якщо ми говоримо про паломництво до Святої Землі, до Сантьяґо-де-Компостела, до Марійних святинь Європи, до Рима, то обов’язково теж відкрити і релігійну літературу. Чим краще ми підготуємося до паломництва, тим краще його переживемо. Тут також емоції відіграють надзвичайно важливу роль і я люблю це пояснювати на прикладі морозива: ми можемо нічого не знати про морозиво, але одного дня його спробувати і будемо раді, бо воно солодке і смачне. Або навпаки – можна все знати про морозиво і ніколи його не пробувати. Невірний Тома — це перша людина, яка спробувала доторкнутися до «морозива», вже знаючи про нього — він не повірив Ісусові на слово, мав потребу доторкнутися рукою до Христа, вкласти пальці в рану. І подібно з паломництвами – ми можемо знати все, прочитати Біблію, купу книжок, а доторкнувшись до місця отримати в душі зовсім інший слід. Бо знання разом з емоціями викликають зовсім інші переживання. Отже, варто готувати до паломництва і серце, і розум.

Як приготувати серце? Їдучи в паломництво, будьмо у ласці Божій. Варто піти до сповіді ще перед виїздом. Щоб не було потім клопоту з пошуком священика, який би нас розумів, як з точки зору мови, так і менталітету.

— На що варто звернути увагу, відвідуючи країни з відмінною від нашої культурою?

— Як каже нам латинська мудрість: «Якщо ти у Римі — роби як римляни». Навіть якщо це часом виглядає трохи дивно для нас. Це стосується також і Святої Землі. Варто достосуватися до звичаїв країни, таких, як сієста, наприклад. Це недаремно придумали у країнах із  спекотним кліматом. Хоча дивні речі трапляються всюди і з усіма. Від усього не вдасться себе убезпечити, та все ж можна звести до мінімуму незручні ситуації, якщо взяти до уваги місцеві особливості. Ось, наприклад, таке місто як Єрусалим — це перетин трьох культур: єврейської, мусульманської та християнської. І в п’ятницю вихідний у мусульман, у суботу в євреїв, а в неділю – у християн. Три вихідні дні і кожен зі своїми нюансами. Якщо ми готові до цього, тоді, відповідно, зможемо правильно спланувати свій час і місця відвідування.

— Що стосується фінансів, то яка сума дозволить почуватися більш захищеним у разі проблем із здоров’ям чи необхідністю оплатити якийсь штраф тощо?

— Тут усе залежить від країни, яку плануємо відвідати. У кожній країні — це інша сума денних витрат. Але що стосується паломництва, то часто трапляється, що паломники роблять певну жертву і їдуть, цілком намірено, зовсім без грошей. Із цим пов’язані певні ризики, тому до цього треба підготуватися відповідно. Дехто постить і нічого не їсть протягом усього паломництва, але це може бути небезпечно, особливо, якщо паломництво триває до 10 днів, а людина раніше ніколи не постила. Тут треба подумати і про інших людей: щоби через побічні ефекти таких зречень не постраждала ціла група.

А щодо фінансів, то тут важливо уважно вивчити, що входить до вибраного паломницького туру: скільки включено сніданків, обідів та вечерь, відповідно до того планувати витрати. У деяких країнах вартість вечері 20-30 і навіть 40 євро. Також кількість нічлігів, клімат, від якого залежать витрати на воду — все це треба проаналізувати. Тому однозначної суми не має.

— Трапляється, що після детального інструктування, ретельної підготовки і пояснень, все одно знайдеться хтось один чи декілька осіб, які все проігнорували і потім їх доводилося шукати?

— Завжди трапляються якісь історії, які надовго запам’ятовуються. Але це невід’ємна частина кожної поїздки: люди губляться, знаходяться, але все зазвичай закінчується добре.

Ще хочу додати одну річ. Таку цікавинку. Недавно, перед початком паломництва на Святу Землю, до мене зателефонували і запитали, чи буде можливість відвідати у Єрусалимі певну вулицю. Я спершу не зрозумів, що такого особливого саме на цій вулиці. Але потім я познайомився із тими молодими людьми, які мене про це питали, і виявилося, що для них було важливо пережити це паломництво і закарбувати його татуюванням, яке роблять собі паломники власне на цій вулиці починаючи з 800 року. Я бачив наскільки глибоко вони пережили цю прощу і це татуювання буде їм про це нагадувати.

Так само, як проща до Сантьяґо-де-Компостела — паломникам видають спеціальний паспорт, у який ставлять печатки в кожному місці перепочинку. Навіщо це? Щоби мати пам’ять про пережите, про ті емоції. Я, звісно, нікого не переконую робити татуювання, але залишити собі якусь пам’ятку на згадку про паломництво заохочую.

Розмову вела Віта Якубовська
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2017/11/193583

Більше про це слухайте у подкасті CREDO: