Чотири роки з Папою Франциском

Рівно чотири роки тому, 13 березня 2013, сталася подія, яку із нетерпінням чекав весь християнський світ – обрання нового Папи. Ним став аргентинський кардинал Хорхе Маріо Берґольйо, тепер відомий як Папа Франциск.

Протягом чотирьох років Папа, який, за його ж словами, “прибув з іншого кінця світу”, призвичаїв нас до несподіванок, адже навчає не лише словами, але й жестами – зазначає радіо Ватикан.

Усі чотири роки служіння Папи Франциска пройшли дуже насичено. За цей час він встиг написати дві Енцикліки й два Апостольські напоумлення, здійснити 17 міжнародних Апостольських подорожей і 12 душпастирських візитів в Італію, три наради з введенням у сан 56 нових кардиналів, окрім цього – Звичайний та Надзвичайний Синоди про сім’ю, позачерговий Святий Рік Милосердя, перші кроки в реформі Римської Курії та навчання словами й діями, що досі не перестають вражати.

Служіння Святішого Отця Франциска можна підсумувати словами “революція ніжності” та відкритість в усіх можливих формах: до бідних і відкинених, до мігрантів і сімей, до молоді й невіруючих, до “братів і сестер” з інших віровизнань. П’ятий рік його понтифікату розпочинається першою річницею Апостольського напоумлення “Радість Любові” за підсумками першого Синоду Єпископів під його проводом, та приготуванням до наступного, що буде присвячений молоді.

Загальноцерковна молитва за Сирію, оливкові дерева, посаджені у Ватикані Ізраїльським і Палестинським Президентами, обійми з Предстоятелями Православних Церков, подорож до Швеції для спільного спогадування 500-річчя Реформації, вивчення можливості спільної подорожі до Південного Судану разом з Головою Англіканської Співдружності, молитва за мир з провідниками світових релігій. Можемо безсумнівно стверджувати, що тема діалогу займає особливе місце в служінні Папи Франциска.

Все це, наслідуючи милосердя Доброго Самарянина, який схиляється для того, щоб обробити рани того, хто різними способами поранений в житті. Чи то безхатченки, яким Папа присвятив окрему зустріч в рамках Святого Року, бідні, на честь яких він встановив відзначення у Церкві нового Всесвітнього дня, або ж в’язні, які в один з незабутніх моментів Ювілею Милосердя заповнили базиліку Святого Петра, в простоті, але з високо піднятою головою.

Святіший Отець вчить нас, що життя, його серйозність та особливі тягарі можна належно оцінити лише тоді, коли, поглянути на них через призму периферій, надто часто забутих пануючою “глобалізацією байдужості”. Тому він невтомно закликає викорінювати її, як також, припинити “поетапну третю світову війну”, заохочуючи всіх людей доброї волі докладати всі можливі зусилля на користь миру.

Паломницький центр “Рафаїл” щиро радіє такому Римському понтифіку й пропонує його “золоті думки” в одному з останніх інтерв’ю.