Місто Амстердам (Amsterdam) має багату багатовікову історію. Не дивно, що з глибини століть до нас дійшло безліч легенд, таємниць і переказів, які збережені в його літописах. Один з таких переказів розповідає про Амстердамське диво, що сталося в цьому місті в далекому 1345 році.  
            Тоді, в одну з холодних березневих ночей, за кілька днів до Вербної неділі, в будинку на вулиці Калверстрат (Kalverstraat) в Амстердамі помирав важко хворий господар. Послали за священиком в католицький храм Святого Миколая (Sint-Nicolaaskerk), як тоді називалася Стара церква (Oude Kerk), – єдина на той момент парафіяльна церква в Амстердамі. Для здійснення таїнства соборування священик простягнув вмираючому облатку, яку той насилу проковтнув. Але пізніше хворому стало настільки зле, що його знудило. Жінка, що доглядала за хворим, зібрала все і кинула в камін. Яке ж було її здивування, коли вона побачила, що все поглинув вогонь, за винятком облатки. А та не тільки не згоріла, але дивним чином витала над полум’ям. Ще більше жінка була вражена тим, що, дістаючи облатку з палаючого вогнища, нітрохи не обпекла свої руки. Розуміючи, що це якийсь знак, жінка віднесла облатку до церкви, залишивши її священикові, але повернувшись назад, знову виявила її в будинку. На цьому дива не закінчилися: ще два рази облатку відносили до церкви, а вона незбагненним чином виявлялася в будинку. Чутки з блискавичною швидкістю облетіли Амстердам.
            Випадок обговорювалося і в сім’ях городян, і на ринкових площах, і в міській управі, і в середовищі священнослужителів. Через кілька днів була видана грамота, в якій це явище було названо Амстердамським дивом (Mirakel van Amsterdam). Уже через рік до місця, де сталося дивовижна подія, кинулися численні паломники, а ще через рік старий будинок знесли, а на його місці встановили дерев’яну каплицю Ніувезайдс крапель (Nieuwezijds Kapel).

            Тепер Амстердам був не тільки торговим містом, а й щорічним місцем паломництва тисяч прочан. Щороку в березні до каплиці на Святому місці (de Kapel Ter Heilige Steden) йшла євхаристична процесія в повному мовчанні, від чого й отримала назву Тиха або Мовчазна хода (Stille omgang). Всі вірили, що Амстердамське диво допомагає здійснювати найзаповітніші мрії, і зцілює невиліковні хвороби. Чудеса дійсно відбувалися: важко хворі знаходили зцілення, сліпі прозрівали.


            Серед паломників в різний час були навіть і представники Габсбургів: імператори Священної Римської Імперії і намісники Голландії – Максиміліан Австрійський (Maximilian I) і Карел V (Keizer Karel V). Ними каплиці були даровані дорогі вітражі. Всі вірили в чудодійну силу облатки. Відповідно до літописів, каплиця кілька разів страждала від пожеж, які досить часто траплялися в Амстердамі тієї пори, але незмінно жителі міста відновлювали її. Сама ж облатка неймовірним чином завжди залишалася неушкодженою, немов вона була непідвладна вогню. Будівля каплиці була дуже малою, в порівнянні з кількістю прочан, які бажали віддати її, тому незабаром на цьому місці звели готичну муровану церкву, яка зайняла досить велику площу в центрі Амстердама між вулицями Рокин (Rokin) і Калверстрат. Щоразу після Мовчазної ходи в церкві відбувалася урочиста Меса.
            Все закінчилося в 1578 році, коли Амстердам, як і багато інших міст Голландії приєднався до протестантів і став кальвіністським. Про жодні поклоніння, урочисті меси і процесії більше не могло бути й мови. Протестанти не визнавали ікон, хреста, статуй святих і не шанували мощі та інші реліквії. Храм остаточно перейшов в руки реформатської церкви.
            Важко повірити в це блюзнірство, але будівлю церкви пристосували під стайні, а пізніше під склади. З 17-го століття функції храму Nieuwezijds Kapel ter Heilige Stede перейшли до таємної католицької церкви на сусідньому подвір’ї бегинок (Begijnhof) в Амстердамі. Однак незабаром облатку викрали невідомі зловмисники.
            Так тривало до 2-ї половини 19-ого століття, поки католицизм в Голландії знову був дозволений. В 1881 році два жителі Амстердама католицького віросповідання Йозеф Лусберг (Joseph Lousbergh) и Карел Элсенбюрг (Carel Elsenburg) знайшли документ, датований 1651 роком, в якому був повністю описаний маршрут Мовчазної ходи і вирішили, що прийшов час відновити цю традицію. Так ці старовинні обряди було відновлено.
            Але, оскільки будівля церкви була власністю протестантів, а з століттями протистояння між цими двома релігійними течіями нітрохи не ослабло, католикам не вдалося повернути храм в своє володіння. Більш того, протестанти висловили думку, що будівля дуже стара і її пора знести, щоб використовувати звільнену землю в більш вигідних цілях.

 

            Запеклий спір не було вирішено на користь католиків, і в 1908 році церкву знесли. Щоправда, міська рада Амстердама ухвалила рішення зберегти деякі кам’яні фрагменти зруйнованої будівлі, для того, щоб пізніше використовувати їх в інших місцях.
            Колони тимчасово встановили в саду Рейксмузеума (Rijksmuseum), а пізніше у дворі колишньої синагоги Ейленбюрх (Synagoge Uilenburg) в єврейському кварталі Амстердама. Інші фрагменти розпродали як елементи декору або використовували на різних будовах міста.

            Беручи до уваги емоційне значення Амстердамського дива для тисяч паломників, які щорічно проходять в Мовчазній ході по Амстердаму, а також культурно-історичне значення цього явища для самих жителів міста, в 1988 році, одна з колон була встановлена ​​на вулиці Рокині поруч з тим місцем, де колись стояла церква.
            Значною мірою це відбулося завдяки роботі Асоціації любителів історії Амстердама (Vereniging Vrienden van de Amsterdamse Binnenstad). У 2001 році через будівництво лінії метро колону вивезли в спеціально виготовленій для цього конструкції на Північ Амстердама, де вона чекала своєї години.

 

            І цей час настав. 25 лютого 2017 року колону чудодійної каплиці повернули на своє законне місце, а 18 березня 2017 року відбулася 136 Мовчазна хода, яка проходила біля колони, що колись стояла в церкві з Амстердамським дивом. А на Калверстрат, в тому місці, де колись стояв будинок, де сталося чудо, встановили плиту, що нагадує про той далекий березневий день, коли сталось чудо.

Підготувала Христина Швед

Фото з сайту https://panoramaamsterdama.ru/

Читайте також

Квітень 18, 2019 

Пізнати себе. Як підготуватись до паломництва

Аби мандрівка принесла радість, потрібно подбати як про духовні, так і про практичні речі. Люди, які брали участь у паломництвах,…

Квітень 9, 2019 

Зі Львова в Ізраїль. Як потрапити у місце зустрічі трьох релігій

Вже у травні паломницький центр «Рафаїл» відправиться у мандрівку Святою Землею. Але це буде нестандартна програма. Цього разу паломникам пропонують,…

Березень 21, 2019 

Святі сходи без дерев’яної обшивки вперше за 300 років можна буде побачити цього квітня

Уперше за 300 років можна буде побачити Святі сходи без дерев’яної обшивки. Цю унікальну реліквію привезла до Рима свята Єлена….

Березень 11, 2019 

Послання Папи Франциска на Великий Піст 2019

У вівторок, 26 лютого 2019 р., у Ватикані представлено Послання Святішого Отця на Великий Піст «Бо створіння очікує нетерпляче виявлення…

Лютий 27, 2019 

Папа Бенедикт XVI: «Я щоденно молюся за Україну»

Учора, 26 лютого 2019 року, у Ватикані папа-емерит Бенедикт XVI прийняв у своєму помешканні монастиря Mater Ecclesiae Блаженнішого Святослава Шевчука….

Лютий 20, 2019 

Устами Жасінти говорить істина

Читаючи біографії дітей, яким 100 років тому об’явилася Діва Марія в Фатімі, мимоволі дивуєшся їх простоті, мудрості, жертовності та доброті….